Гаряча телефонна лінія щодо булінгу - 116 000;
Гаряча лінія з питань Запобігання насильству - 116 123 або 0 800 500 335;
Гаряча лінія з питань протідії торгівлі людьми - 0 800 500 335;
Уповноважений Верховної Ради з прав людини - 0 800 50 17 20;
Уповноважений Президента України з прав дитини - 044 255 76 75;
Центр Надання безоплатної правової допомоги - 0 800 213 103;
Національна поліція України - 102.
Наказ про запобігання та протидію булінгу в закладі дошкільної освіти
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО БУЛІНГ
Булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема з застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
-
систематичність (повторюваність) діяння;
-
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
-
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Здобувачі освіти, під час освітнього процесу, мають право на захист від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування);
Здобувачі освіти зобов’язані:
повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Педагогічні працівники:
-
мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
-
зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Права та обов’язки батьків здобувачів освіти
-
отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;
-
подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
-
вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
Батьки здобувачів освіти зобов’язані
-
сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);
-
виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти
-
Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
-
Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
-
Здобувач освіти, який став свідком булінгу, зобов’язаний повідомити про це вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти.
-
Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
-
Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
-
Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
-
Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
-
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
-
Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда — Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.
ЗРАЗОК Заяви від батьків дитини (або особи, що їх замінює), або працівника, який став об’єктом булінгу (цькування) з боку іншої особи
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)
На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок якбулінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварку, тобто відповідні дії носять систематичний характер, керівник закладу:
– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальнаполіція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
Заходи здійснює практичний психолог закладу освіти та затверджуються керівником закладу.
З метою виконання Заходів запроваджено консультаційні години, створено скриньку довіри, оприлюднено телефони довіри.
Відповідальність за вчинення булінгу
«Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом рокупісля накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особамивіком від 14 до 16 років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб,які їх замінюють, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськіроботи на строк від 20 до 40 годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особоювіком від 14 до 16 років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб,які їх замінюють, від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськіроботи на строк від 40 до 60 годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладенняштрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи настрок до 1 місяця з відрахуванням до 20 % заробітку».
