Сторінка керівників музичних
Сприйняття музики
Як показують наукові дослідження, музика для непідготовленого слухача є набором звуків, вибраних не з обмеженого класу вже відомих звуків, а з нескінченної безлічі усіх можливих звуків. «При першому прослуховуванні будь-яка незвична музика сприймається свідомістю як хаос і безформність. Під час повторних слухань вимальовуються контури: розуміння музики починається із запам’ятовування співвідношень, уже знайомих свідомості, та порівняння їх з менш знайомими. Хоча слухання видається швидкоплинним і незрозумілим, фактично воно є конструюванням − активною роботою психіки з порівняння матеріалу, що сприймається, з колись уже організованим. Те, що людина чує, залежить від того, що вона здатна подумати про почуте, хоча й не усвідомлює, що, слухаючи музику, взагалі мислить.
Сприйняття музики дуже індивідуальне. До того ж воно змінюється залежно від середовища, настрою, загального психологічного та фізіологічного станів.
Звукові хвилі поширюються у просторі, тому музичне враження значною мірою визначається акустичними властивостями тієї обстановки, в якій відбувається сприйняття. На відкритому повітрі музика звучить трохи невиразно, блідо й тьмяно. У приміщенні вона сприймається повніше та яскравіше.
Вплив музики на психоемоційний стан дитини
Уже у ранньому дошкільному віці у дітей встановлюється зв’язок між характером музики та емоціями, їхніми відчуттями; вони виражають емоції у різні соціально прийнятні способи; використовують міміку та пантоміміку як засіб спілкування; оцінюють емоційні прояви у власній творчості і творчості інших.
В. М. Бехтерєв вважав, що за допомогою музичного ритму можна врівноважити діяльність нервової системи дитини, заспокоїти дуже збуджених і розгальмувати загальмованих дітей, відрегулювати неправильні та зайві рухи. Використовуючи музичний ритм як організатор руху, можна розвивати у дітей увагу, пам’ять, внутрішню зібраність, знімати психоемоційне напруження, стимулювати їхню рухливість і зміцнювати силу та витривалість на фізичному і психічному рівнях.
3. Матейова, С. Машура, А. Пилипенко склали перелік музичних класичних творів, які здатні впливати на такі психоемоційні стани дітей, як дратівливість, тривожність, емоційна напруженість, депресія, психічна й соматична втома.
Дослідження (Л. Н. Галігузова, С. Ю. Мещерякова, Л. М. Царегородцева, О. М. Фількіна) свідчать, що в період адаптації до нових соціальних умов дошкільники переживають перелічені вище психоемоційні стани. Усувати або знімати їх допомагає сприйняття певної музики, що створює позитивний емоційний стан дитини в певний період.
Найкращим взірцем музики, здатної управляти дитиною не ззовні, а зсередини, є будь-яка колискова. Специфічні особливості колискової − два музичні елементи, які саме і допомагають швидше заснути. Це − ритм, який у колисанках близький до ритму дихання уві сні; мелодія, що будується на інтонаційних зворотах, які справляють так званий маятниковий, заколисувальний ефект.
Як не дивно, але властивості музики ніяк не пов’язані з її естетичною цінністю. Є музика, яка не становить інтересу з погляду високого мистецтва, але не шкідлива, а часто корисна для психіки слухача. Водночас музиці великих композиторів бувають притаманні часті напружені, негармонійні поєднання звуків. Відсутність форми, нерівномірність ритмів мають руйнівний вплив на мозок і психіку.
Музикотерапевт Г.П. Декер-Фойгт стверджує: корисною є музика, яка може або навіть мас бадьорити, стимулювати або розслабляти, майже заколисувати. Сприймаючи таку музику, людина сама розуміє або підсвідомо відчуває, що потребує її, що саме вона в цьому разі є музикою її душі. І найголовніше − музика допомагає тоді, коли їі слухають, а не просто забезпечують тривожним думкам музичний супровід. Музика має цілком заповнювати свідомість і думки.
Як починати слухати музику з дитиною
Шановні батьки!
Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома. Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.
Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.
У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Нерідко в дітей із церебральним паралічем характерні розлади емоційно-вольової збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванню, в інших – у вигляді загальмованості, сором'язливості. Тому завдання підбираються індивідуально. Важливим елементом дітей першого – третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.
Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.
Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.
Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.
1. Пам'ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.
2. Починати слухання треба з маленьких творів.
Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з'ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.
3. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.
4. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.
5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.
6. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.
7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.
Як прищепити дитині любов до слухання музики
Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.
Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір.
Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!
Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику(ф-но, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина(сопілка, барабан, металофон) До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!
